Філія "Димерське лісове господарство"
ДП "Ліси України"
Меню

Новина

Наступна новина >
< Попередня новина


І ЛІКАР, І ДЕТЕКТИВ, І ДОСЛІДНИК — ЦЕ ЛІСОПАТОЛОГ

Бути лісівником, мікологом, ентомологом і хіміком, а також лікарем, своєрідним детективом-дослідником одночасно може лише людина найрідкіснішої у світі професії — лісопатолог. Той, хто не просто знає найнеймовірніші хвороби лісу, а й, виявивши першопричини їх виникнення за станом кори або крони, форми стовбура, лікує їх. Знайомтесь: Світлана Василівна Гайова, провідний лісопатолог ДП «Димерське лісове господарство». 
Усе її життя пов’язане з лісом. Закінчивши сільськогосподарську академію, пройшла шлях від інженера-таксатора, інженера побічного користування до лісопатолога. На Київщині спеціалістів такої рідкісної професії лише три — у Київському, Тетерівському та Димерському лісових господарствах. 
Проте сама вона свою спеціальність ані рідкісною, ані незвичайною не вважає. Ця тендітна жіночка за будь-якої погоди і взимку, і влітку обходить ліси, виявляючи причини нездужання лісових насаджень і знаходить для них потрібні ліки.
Ліс — жива істота, він часто хворіє, і так само як людський організм, інколи має сили, щоб боротися із недугою, а деколи вона стає хронічною. Найбільше ліс ослаблюють люди. Що менше втручання у цю стійку екосистему, то краще. Не на користь їй і глобальні зміни клімату, тому здорових лісів чимраз менше. Коли опадів мало, рівень ґрунтових вод знижується. А це погано впливає на дерева, зокрема, їхню здатність протистояти шкідливим комахам.
Вона переконана: твердження про те, що у лісників треба «забрати сокиру» — хибне. Рубати ліс необхідно, але робити це треба вчасно та обгрунтовано. Без цього не обійтися, адже є перестійні ліси (тобто такі, де дерева вже не ростуть, а засихають, їх активно вражають шкідники), вони хворіють. Перестигаюче дерево значно менше виділяє кисню, ніж молоде. Ми ж, коли старіємо, менше маємо енергії. Так і дерева. Їхній природній цикл уповільнюється і вони помирають. 
«Ліс теж хворіє, як і людина, — зауважує Світлана Василівна. — Є у дерев і ракові пухлини. У співіснуванні рослин і комах має обов’язково бути баланс у екосередовищі. Якщо його порушити — наприклад, різко зменшиться кількість комах — то не буде й птахів, кажанів. Якщо ж, навпаки, забагато стовбурових шкідників, дерево починає хворіти й дуже швидко всихати. А, виснаживши дерево, шкідники обирають собі наступний об’єкт, і так, мігруючи від одного дерева до іншого, непомітно винищують ліс. 
Моє завдання — вчасно й точно виявити не тільки захворювання, а й визначити шкідників, які його спричинили. Підрахувати їхню кількість можна, знаючи як. Ну і визначити, яким чином лікуватимемо ту чи іншу пошкоджену ділянку лісу». 
Більшу частину свого робочого часу лісопатологи проводять у лісі. Спочатку оглядають крони дерев. Залежно від масштабів і сили ураження, пошкодження крони ділиться на категорії. Якщо дерево заражене верхівковим короїдом, то крона дуже слабенька. Тоді визначається його кількість стандартним підрахунком личинок на квадратний метр. 
На скільки той шкідник там працює, і чи буде те дерево жити, обстежує і вирішує комісія. Лісопатолог побачить будь-яку нехарактерну рису розвитку дерева. Для подальшого обстеження є спеціальний прилад – буравчик, яким пробурюють деревину і дивляться: якщо вона не гнила, дерево можна ще врятувати. Гнила – є проблеми, і це дерево вже мертве. 
«Зараз у нас почав розвиватися сосновий шовкопряд, — розповідає Світлана Василівна, — гусениця якого може досягати в розмірах 9 см. Тільки сходить сніг навесні, ми виходимо в ліс і, розгрібши хвойну підстилку, рахуємо, скільки їх є на 1 кв м. А ще є ентомофаги – шкідники, які вже полюють на інших шкідників. Наприклад, яйцеїди. І все це в природі має бути в комплексі. Так як густота гусені на 1 кв м може різнитися, в нас розроблені маршрутні ходи, беруться пробні площі. 
Якщо гусені більше, ніж треба, ми спочатку закладаємо феромонові пастки. Для того, щоб порахувати, скільки цієї гусені затримується у них. Але це — лише метод дослідження. Боротися із шкідниками дуже важко. Якщо ж вони не пошкоджуються ентомофагами (шкідниками, які знищують вже цих шкідників), нам треба щось робити. Або ж ми застосовуємо ті ж біологічні способи боротьби — вивішуємо шпаківні, іншим природнім шляхом закликаємо птахів.
Або ж, якщо є біологічні препарати, можемо проводити боротьбу за їх допомогою. Але коли їх чисельність досягає значно більше допустимої норми, вже тоді потрібно планувати хімічні засоби боротьби. Та ці способи застосовуються вже в крайньому випадку, коли вичерпані всі можливі природні. Якщо запізнитися і невчасно провести всі належні заходи боротьби, то водночас можна втратити до 1 гектару лісу. 
Слід розуміти різницю між вибірковою і суцільною санітарною рубкою, — пояснює лісопатолог. — Вибіркова — це коли вирубуються окремі хворі і сухі дерева. А суцільна застосовується, коли вибіркова не рятує ситуацію. Бо знижується повнота насаджень і натомість лісу залишаються ділянками дерева тут і там, і процес нових насаджень неможливий». 
Потепління стало фактором ризику, бо відбулося підвищення випаровування води та виник дефіцит вологи під насадженнями протягом літніх і осінніх місяців. Дерева з поверхневою кореневою системою, такі як ялина і сосна, не отримують необхідної кількості вологи. 
Як наголошує лісопатолог, це зробило ліси легкою здобиччю для стовбурових шкідників, які через відсутність морозів і різкий контраст змін пір року — закінчення зими і настання літа, весни практично не було — також мутують. Шкідник раніше вилітає, добре себе почуває, менше хворіє, дає хорошу плодючість — три покоління за теплий період. У певній кількості ці шкідники завжди були присутні в лісі, але дерева мали здатність боротися. Тепер вони ослаблені, як людина без імунітету, а шкідників дедалі більшає.
Для того, щоб убити дерево, достатньо 5-10 короїдних сімей. Кожна комаха не лише пошкоджує волокна, а й приносить на своєму тілі спори грибів. Вони перекривають циркуляцію води у крону дерева і воно всихає за кілька тижнів. Саме через невпинне розмноження короїда ліс гине так масово, а завдяки грибам — ще й стрімко. Видимою ознакою ураження дерева короїдом стає зміна кольору хвої. Якщо верхівка сосни пожовтіла — короїди на місці, дерево із повністю жовтою хвоєю годі рятувати — «квартиранти» вже виїхали.
Загалом, шестизубий короїд невеликий. Максимальний його розмір – всього 3 мм. Але ця дрібнота завдає деревам досить чималої шкоди. На одному дереві їх буває до 1500 штук. На сухому дереві їх уже немає, їм потрібна свіжа деревина. При чому, перелітати вони можуть на відстані до 4 км у пошуках їжі. Вони серцевину виїли, і полетіли на іншу здорову рослину. За ними, зазвичай, йдуть вторинні шкідники: златка, лубоїди, вусачі… 
І навіть дятли не рятують ситуацію. Вони харчуються такими шкідниками, але їх, на жаль, не настільки є багато, щоб вони осилили таку кількість шкідників. Гарно з верхівковим короїдом справляється жук мурахоїд — його, до речі, досить успішно вирощують у Харківському інституті. Є він і у природі. Наші держпідприємства закупають спеціальні феромонні пастки, на які ведуться шкідники, тоді ці жуки злітаються і поїдають короїда. Якщо ж їх занадто багато, то, на жаль, проти цих стовбурових шкідників спеціальних хімічних засобів боротьби проти них на сьогодні у нас немає. 
Так як короїд зазвичай сидить усередині деревини, потрібно обов’язково вчасно видаляти й вивозити з лісу пошкоджені стовбури дерев. Як і свіжозаселені дерева. Якщо правильно виконати рубку і правильно забрати ці дерева, вдається зберегти ліс. І це буде не тільки заходом лікування, а й профілактики захворювання чималих ділянок лісу. 
Або ліс рижіє. Раптово, ніби без причини.Адже такі дерева можуть бути уражені сосновою, кореневою губкою. Тут допоможе тільки суцільна санітарна рубка, проведена вчасно. Саме так вдалося врятувати ліси у Європі. Помітити її легко — на стовбурі утворюються так звані гарні плодові тіла. І, якщо ми його спиляти, то можна побачити гниль. Щоб ліс довго був здоровим і милував око, все потрібно робити вчасно: і садити, і доглядати, і рубати безнадійно хворі дерева. 
За словами Світлани Василівни, багато завдає ще шкоди деревам омела австрійська. Цього року так як травень був дощовим, то сосна майже від неї не всихала. Активно вона переноситься птицями, до пір’я яких міцно чіпляється її насіння. Вона небезпечна тим, що тягне з дерева всі соки — вже за 5 років уражене дерево помре. Листяні породи найбільше страждають від кореневої гнилі. 
«Шкідники і хвороби дерев завжди присутні у лісових насадженнях, — продовжує лісопатолог. — Це норма, частина природи. Але при певних обставинах відбуваються масові спалахи хвороб лісу і розповсюдження шкідників або активізація хвороботворних організмів. Збільшену активність шовкопряда спостерігаємо вже другий рік. Гусінь непарного шовкопряда пошкоджує понад 200 видів рослин, та найбільше полюбляє дуб. 
Всихання сосни та ялини вже давно перетнуло бар’єр поодиноких випадків і перейшло в стадію масового. Бо ж розмноження верхівкового короїда — основного шкідника, який вражає ці дерева — вийшло за рамки природних норм. Якщо раніше за рік ця комаха давала потомство один раз, то сьогодні кліматичні умови дозволяють плодитися у рази більше. Три, а подекуди й чотири покоління з’являється за вегетаційний сезон. 
За зовнішнім виглядом уже можна діагностувати, що захворювання прогресує. На деревах частково опадає хвоя, яка стає світло-зеленого, жовтого та бурого кольорів. З верхньої частини стовбура опадає тонка кора. На цій стадії відбувається виліт шкідника і його розселення на інші дерева. Саме під час перших візуальних ознак варто забрати уражене дерево шляхом вибіркових санітарних рубок. 
Як швидко всохне дерево, залежить від кількості жуків та імунітету ялинки. Якщо близько 200 жуків-короїдів заселили весь стовбур, всихання дерева може відбутися і за 1-2 тижні. Голка на дереві може бути зелена, а потім вмить опасти. Згодом, з тріском опадає кора. Якщо дерево сильне, воно може простояти роками. Проте, навіть якщо кількість жуків-короїдів є недостатньою, щоб знищити дерево, вони можуть заразити його грибковою інфекцією та дерево поступово почне гнити.
Нажаль, ми йдемо позаду шкідника. Він відпрацював і залишив нам кладовища, а ми їх розбираємо. Гусениці з 4-5 яйцекладок (при чисельності 400 яєць в кладці) можуть майже повністю знищити листя 50-60 дерев. І тому вчасне виявлення осередку шкідника, а також невідкладні заходи, спрямовані на недопущення розповсюдження гусениць, можуть попередити пошкодження лісу».